Рішення позачергових зборів суддів від 06.03.2018

                                                                                                                Протокол
                                                                          позачергових зборів суддів Господарського суду
                                                                                                      Житомирської області

    “06” березня 2018 року                                                                                                          №3

    Присутні:
    голова суду Давидюк В.К.;
    заступник голови суду Терлецька-Байдюк Н.Я.;
   судді: Вельмакіна Т.М., Гнисюк С.Д., Кравець С.Г., Кудряшова Ю.В., Костриця О.О., Лозинська І.В., Маріщенко Л.О., Макаревич В.А., Машевська О.П., Сікорська Н.А., Соловей Л.А., Тимошенко О.М.,  Шніт А.В.;
    Відсутні: судді Омельян О.С. (відрядження), Прядко О.В. (відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку)
    
     Порядок денний:

     Обговорення питання визначення нормативної кількості суддів.

    Слухали: голову суду Давидюка В.К., який зазначив, що про проведення позачергових зборів суддів (далі - збори) та порядок денний зборів повідомлено усіх суддів Господарського суду Житомирської області шляхом оприлюднення оголошення на веб-сайті Господарського суду Житомирської області, а також в телефонному режимі.
Слухали: голову суду Давидюка В.К., який для проведення зборів запропонував обрати головуючого та секретаря зборів.
Суддями запропоновано обрати головуючим на зборах голову суду Давидюка В.К., а секретарем зборів заступника голови суду                  Терлецьку-Байдюк Н.Я.
    Інших пропозицій не надходило.
    Голосували: « за» - одноголосно
    Вирішили: обрати головуючим зборів голову суду Давидюка В.К. та секретарем зборів заступника голови суду Терлецьку-Байдюк Н.Я.

   Слухали: головуючого зборів суддів Давидюка В.К., який виніс на затвердження порядок денний зборів суддів Господарського суду Житомирської області.
    Голосували: « за» - одноголосно
    Вирішили: порядок денний зборів суддів затвердити.

    Слухали: головуючого зборів суддів Давидюка В.К., який відкрив збори та проінформував, що суддями ініційовано скликання зборів у зв'язку з надходженням листа Державної судової адміністрації України “Про визначення нормативної кількості суддів” від 03.03.2018 №11-4435/18. Так, відповідним листом зазначено, що з метою визначення нової нормативної кількості суддів у судах Державною судовою адміністрацією України надано проект розрахунку на підставі первинних статистичних даних стосовно кількості справ за 2017 рік, що переведені у модельні справи. Згідно з додатком до листа, враховуючи рівень судового навантаження за 2017 рік модельна кількість суддів в Господарському суді Житомирської області повинна становити 7 осіб.   
    Не погоджуючись з методикою ДСА України щодо розрахунків навантаження на суддів, а також запропонованою модельною кількістю суддів, робочою групою суддів Господарського суду Житомирської області підготовлено проект звернення з даного питання, який запропоновано для обговорення на зборах суддів та його затвердження.
    Головуючий зборів надав слово заступнику голови суду Терлецькій-Байдюк Н.Я., яка ознайомила присутніх на зборах суддів з проектом звернення.
    Головуючий зборів з'ясовує думку суддів щодо проекту звернення.
    Суддя Костриця О.О. зазначив про те, що враховуючи затверджену методику розрахунків навантаження на одного суддю штатна чисельність суддів у кожному суді визначається шляхом ділення кількості спорів, запланованих для вирішення, на модельну продуктивність роботи судді. Однак, визначення кількості модельних справ здійснено з урахуванням положень процесуального законодавства, яке діяло до моменту внесення змін та встановлення нового процесуального порядку розгляду судових справ. Тому, вніс пропозицію щодо доповнення тексту звернення даною обставиною.   
    Крім того, суддя Костриця О.О. запропонував при надісланні звернення до компетентних органів, розмістити його текст зокрема і на офіційному веб-сайті Господарського суду Житомирської області.
    Суддями було підтримано вказані пропозиції.
   Після обговорення та внесення відповідних уточнень, головуючим зборів  запропоновано затвердити текст звернення та надіслати його до державних установ та органів суддівського самоврядування з пропозиціями щодо необхідності врахувати особливості розгляду судових справ та матеріалів за правилами нової редакції ГПК України, а також врахувати інтереси суддівського корпусу при прийнятті остаточних рішень при визначенні нормативної кількості суддів Господарського суду Житомирської області.
    Голосували: “за” - одноголосно
    Вирішили: 1) Затвердити текст звернення щодо визначення нормативної кількості суддів Господарського суду Житомирської області;
    2) надіслати звернення до компетентних органів.

Голова зборів                             В.К.Давидюк

Секретар зборів                          Н.Я. Терлецька-Байдюк

Текст звернення

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Житомирської області

 10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65,  481-620

   На адресу Господарського суду Житомирської області 05.03.2018р. надійшов лист заступника Голови ДСА України щодо визначення нової нормативної кількості суддів у місцевих господарських судах, яким Господарському суду Житомирської області визначено модельну кількість суддів 7 осіб.

   Як вбачається з даних файлу "Первинні статистичні дані ІСС-2.xlsx", доданого до листа Державної судової адміністрації  України, для розрахунку кількості модельних справ Господарського суду Житомирської області враховано 1437 позовних заяв, що надійшли у 2017 році.

  Однак, згідно даних звіту 1-МГС (затвердженого Наказом  Державної судової адміністрації України від 09.03.2017 № 311) за 2017 рік, до господарського суду у звітному періоді надійшло 2338 справ та матеріалів. Тобто для розрахунку модельної кількості справ не враховано значну кількість заяв, а саме:

  -  заяви про запобіжні заходи  до подання позовної заяви(рядок 3 графа 2 Таблиці 1), про забезпечення позову;

  - заяви про банкрутство (заяви про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження  (проваджень) у справі про банкрутство; заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника; заяви у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником та спростування майнових дій боржника; заяви про сплату податків, зборів (обов’язкових платежів); заяви про стягнення заробітної плати; заяви про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; визнання недійсним рішень органів державної влади і місцевого самоврядування та інших органів, пов’язаних з такими вимогами; заяви у спорах, пов’язаних з проведенням аукціонів з продажу майна боржника; заяви у спорах,заяви про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство; пов’язаних з діяльністю арбітражного керуючого тощо) (рядок 4 графа 2 Таблиці 1);

  - справи в порядку виконання судових рішень (заяви про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання, поворот виконання рішення; скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби; виправлення помилки у наказі, або визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; видача дублікату наказу затвердження мирової угоди (у т.ч. на стадії виконання рішення); заміна сторони у виконавчому провадженні) (рядок 6 графа 2 Таблиці 1).

   З огляду на вищевикладене, було штучно занижено фактичні показники роботи суду.

  Судові акти, прийняті за результатом розгляду вказаних заяв, потребують значних затрат часу судді, підлягають оскарженню та впливають на якісні показники роботи суду.

   Слід зауважити, що Рішенням Ради Суддів України №46 від 09.06.2016р. "Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів" затверджено "Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах", якими для вищезазначених заяв визначено середні витрати часу та коефіцієнти складності. Отже, дані заяви підлягають обов’язковому врахуванню у розрахунку кількості модельних справ.

   Разом з тим, для розрахунку нормативної потреби суддів необхідно враховувати не тільки справи та матеріали, що надійшли на розгляд судді, як зазначено у Алгоритмі побудови Звіту по навантаженню суддів, що наданий  ДП "ІСС",  а справи та матеріали, що перебували на розгляді (справи та матеріали, що надійшли у звітному періоді та залишок нерозглянутих справ та матеріалів на початок року) – 2857 (рядок 12 графа 1 Таблиці 1).

 Таблиця 1 Дані Розділу 1 Звіту 1-МГС за 2017 рік

   Враховуючи затверджені Рішенням Ради Суддів України“Основні методологічні підходи та результати дослідження при визначенні коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів  та судів апеляційної інстанції” (далі – Методика), штатна чисельність суддів у кожному суді визначається шляхом ділення кількості спорів, запланованих для вирішення, на модельну продуктивність роботи судді, яка становить 183 модельнісправи.

  Однак, помилковість та неприпустимість практичного застосування  вищенаведеної  Методики,  її непристосованість до практичного застосування при визначенні реальних показників, що впливають на штатну чисельність суддів,  у зв’язку з неправдивим відображенням досліджуваних даних в цілому щодо місцевих господарських судів, раніше спростовувалася  Господарським судом Житомирської області у листі №02-03/28-е від 10.02.2017, який направлявся Державній судовій адміністрації України (лист додається).

   До того ж, необхідно звернути увагу, що у листі заступника Голови ДСА України щодо визначення нової нормативної кількості суддів у місцевих господарських судах, визначення кількості модельних справ здійснено з урахуванням положень процесуального законодавства, яке діяло до моменту внесення змін та встановлення нового процесуального порядку розгляду судових справ.

  Законом України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Господарський процесуальний кодекс було викладено у новій редакції (далі новий ГПК України).

  Згідно положень нового ГПК України, кардинально змінено та ускладнено порядок здійснення судочинства у господарських справах.

  Зокрема, новий ГПК України з 15.12.2017 визначив таку форму господарського процесуального судочинства, як загальне позовне провадження. Саме вказана форма є основною при розгляді господарських справ та потребує значних затрат часу, порівняно з формою здійснення судочинства, визначеною ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки передбачає не лише розгляд справи по суті, а й дотримання процедури здійснення підготовчого провадження, яка триває від 60 до 90 днів.

  Відповідно до приписів ст. 222 ГПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017р.), суд під час підготовчого провадження та розгляду справи по суті здійснює повне фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

  Проаналізувавши фактичні затрати часу на розгляд справи після внесення вказаних змін до ГПК України та порівнюючи затрати часу на розгляд  аналогічної справи, що проводився за приписами  Господарського процесуального кодексу України, який діяв до 15.12.2017, встановлено, що затратність часу на розгляд справи збільшено, як мінімум втричі.

  Зокрема тривалість судового засідання значно збільшилася (дані наводимо в таблиці).

   Також, постановлення переважної кількості процесуальних документів відбувається з видаленням до нарадчої кімнати, що, відповідно, потребує додаткових затрат часу на розгляд справи.

    Таким чином, рівень навантаження на суддю при розгляді справ за новими правилами значно збільшується (як мінімум у три рази).

   При цьому не врахованими залишаються затрати часу при розгляді справи, на передбачені новим ГПК новели, такі як:

• врегулювання спору за участю судді;
• впровадження інституту свідків;
• розгляд заяв та організація забезпечення проведення судами засідань суду в режимі відео конференції;
• здійснення транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет;
• впровадження системи «Електронний суд»;
• зміна форми господарського судочинства;
• впровадження інституту забезпечення доказів;
• ускладнення регулювання судових витрат;
• закріплення нового визначення поняття доказів та засобів для їх встановлення;
• встановлення дляучасників судового процесу процесуальних строків та контроль за дотриманням ними цих строків при поданні відповідних процесуальних документів та реагування на отримані заяви по суті спору.

   Отже, навіть при однаковій кількості розглянутих справ одним суддею, обсяг витраченого ним робочого часу та рівень навантаження суттєво зростають.

   Слід враховувати, що процес та тривалість розгляду справ про банкрутство боржника взагалі відмінний від розгляду будь – яких інших справ і провадження  у вказаних справах взагалі не можна порівнювати з процесом та строками розгляду будь – якої іншої типової справи будь – якої юрисдикції.

  Крім того, господарськими судами очікується прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, проект якого 26.02.2018 зареєстровано у Верховній раді України за № 8060.

   Проект Кодексу України з процедур банкрутства складається з двох основних частин:

1. «Книга перша. Корпоративне банкрутство»;
2. «Книга друга. Відновлення платоспроможності фізичної особи».

   Якщо Книга перша по-суті є новою редакцією чинного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то Книга друга є революційною та запроваджує банкрутство фізичних осіб.

   При цьому, з урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 126 проекту Кодексу України з процедур банкрутства справи про банкрутство підвідомчі господарським судам, його прийняття істотно вплине на кількість справ про банкрутство у господарських судах.

   По-перше, згідно з ч. 3 ст. 10 чинного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

  Частиною 3 ст. 10 Проекту Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що за заявою кредитора провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за умови наявності безспірних вимог. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені боржником, або судовим рішенням, що набрало законної сили, або постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

  Таке формулювання ч. 3 ст. 10 Проекту Кодексу України з процедур банкрутства  дає досить широкі можливості для початку процедури банкрутства, оскільки пропонується скасувати обмеження щодо обов’язкової наявності безспірних вимог у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати для отримання кредиторами або боржником права ініціювання провадження у справі про банкрутство. Крім того, безспірними вважатимуться вимоги, які підтверджені не тільки судовим рішенням, що набрало законної сили, або постановою про відкриття виконавчого провадження боржником, а й самим боржником

  По-друге, відповідно до чинного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суб’єктами процедур банкрутства є тільки фізичні особи – підприємці. Однак економічна криза, що спричинила масову неспроможність фізичних осіб виконати у повному обсязі свої фінансові зобов’язання, спричинили гостру необхідність нормативного врегулювання фінансової неспроможності тисяч українських громадян.

  З метою звільнення фізичних осіб від боргових зобов’язань законодавцем пропонується запровадити можливість реструктуризації боргів, визнання банкрутом й погашення боргів за рахунок власного майна. Саме ці законодавчі новели містяться у другій книзі законопроекту.

  Таким чином, у господарських судах впроваджується нова категорія справ – банкрутство фізичних осіб.

  Крім того, необхідно враховувати існуючу у господарських судах спеціалізацію розгляду справ окремих категорій, яка затверджена у судах усіх рівнів, що обумовлює необхідність забезпечення можливостей колегіального розгляду справ.

  Обов’язково підлягає врахуванню людський фактор, який беззаперечно та вагомо впливає на необхідну штатну чисельність (перебування на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, відпустці по вагітності та пологах, відпустці по догляду за дитиною, відрядженні у зв’язку з навчальними заходами тощо).

  За вказаного, при визначенні нової нормативної кількості суддів у Господарському суді Житомирської областіслід враховувати:

• реальний рівень судового навантаження, виходячи з фактичної кількості справ та матеріалів, що перебувають на розгляді (справи та матеріали, що надійшли у звітному періоді тазалишок нерозглянутих справ та матеріалів на початок року);
• внесення з 15.12.2017 змін до ГПК України, якими значно збільшено затрати часу при здійсненні судочинства (як мінімум у 3 рази);
• прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, яким також буде значно збільшено затрати часу при здійсненні судочинства;
• людський фактор.

  Окремо потрібно наголосити, що визначення штатної чисельності суддів не може здійснюватися на основі методології, яка розроблена фахівцями без практичного досвіду суддівської роботи. При вирішенні питання щодо визначення навантаження на суддів та щодо складності справ, обов’язково мають бути залучені досвідчені фахівці суддівського корпусу всіх юрисдикцій, які є найбільш компетентними у питаннях, що стосуються специфіки та особливостей їх професійної діяльності.

  Також звертаємо Вашу увагу на ту обставину, що визначення штатної чисельності суддів повинно здійснюватись з дотриманням трудових прав служителів Феміди, які гарантовані Конституцією України.

  Питання професійної кар’єри суддів неодноразово висвітлювалось Комітетом Міністрів Ради Європи (Рекомендація від 13.10.1994 року № 94 (12), Європейською комісією за демократію через право (Венеціанська Комісія), Парламентської Асамблеєю Ради Європи (п.6.3 Резолюції №1862 (2012) Європейським Судом з прав людини (Рішення від 09.01.2013 року у справі «Волков проти України»).

  Враховуючи викладене та беручи до уваги новели процессуального законодавства (ГПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017р., проект Кодексу України з питань банкрутства), визначення нової нормативної кількості суддів у Господарському суді Житомирської області має враховувати прогнозований показник надходження справ та матеріалів; зростання обсягу витрат робочого часу та рівня навантаження.

  Вважаємо, що з урахуванням наведеного, штатну чисельність суддів Господарського суду Житомирської області необхідно визначити у кількості не менше  18 осіб.

  Висновки викладені у даному листі узгоджуються з Рішенням, прийнятим на ХV з’їзді суддів України.

 Зміст даного листа обговорено та затверджено на позачергових зборах суддів Господарського суду Житомирської області, які відбулися 06.03.2018р. 

  Додаток:  лист  Господарського суду Житомирської області № 02-03/28-е від 10.02.2017р. на 7 арк.

  Голова Господарського суду

  Житомирської області                    підпис                            В.К. Давидюк