У суді стартували перші заходи з нагоди 30-річчя створення господарських судів

Як відомо, цьогоріч, відзначається 30-річниця з дня створення системи господарських (арбітражних) судів України.

Господарський суд Житомирської області визначив перелік заходів, які будуть присвячені даній даті. Серед них – підготовка публікацій на актуальні питання здійснення господарського судочинства в Україні в умовах сучасності.

26-28 лютого 2021 року кандидат юридичних наук, помічник судді Олена Радченко та головний спеціаліст із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації Катерина Фещук взяли участь у IV Міжнародній науково-практичній конференції «EUROPEAN SCIENTIFIC DISCUSSIONS», яка проходила у Римі, Італія.

Тема доповіді «Судовий прецедент як засіб впорядкування судової практики в господарському судочинстві» була обрана не випадково, адже погоджуємося з думкою науковців, що головним і майже єдиним знаряддям Верховного Суду у боротьбі за досягнення правової визначеності є судовий прецедент.

«Як показує проведений статичний аналіз, за період з 15.12.2017 року до 12.11.2020 року Великою Палатою Верховного Суду (надалі – ВП ВС) прийнято 117 постанов, у яких ВП відступила, зокрема у господарській юрисдикції – у 35 постановах (із яких у 4 постановах ВП ВС одночасно зроблено відступ від правових висновків, висловлених як ВСУ, так і касаційними судами), із них: 15 – від висновку ВСУ, 21 – від висновку касаційних судів у складі ВС, 3 – від висновку ВП ВС [4].

Зауважимо, що суддям вкрай важливо відслідковувати правові позиції та відступи від правових позицій Верховного Суду при вирішенні спорів, з огляду на те, що кількість скасованих судових актів від загальної кількості розглянутих справ складає показник ефективності їх роботи та свідчить про їх кваліфікованість.

Поряд з цим, варто зазначити, що на пошук необхідного судового рішення та актуальної правової позиції за допомогою ресурсу – Єдиний державний реєстр судових рішень України потрібно багато часу. Окрім того, реєстр систематично не працює через технічні неполадки та збої.

В цьому контексті цікавою новелою є пропозиція судді Верховного Суду Кібенко О., яка зазначає, що існує величезний масив практики, який може повністю обробити лише штучний інтелект, наприклад, на сьогодні суддя Верховного Суду має на кожну справу лише 30–40 хвилин свого робочого часу.

Також штучний інтелект здатен допомогти суддям винести рішення, з огляду на стандартні рішення за відповідними справами в минулому. А якщо суддя відступає від стандартного рішення, то він має пояснити свої дії [5].

....

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що чинне законодавство по суті нормативно закріплює та запроваджує судовий прецедент, який повинен допомагати системі правосуддя вчасно реагувати на прогалини законодавства та правильно вирішувати спори за умови подібності обставин справи тій, яка вирішена раніше.

Водночас, правові позиції Верховного Суду мають надзвичайно мінливий характер, а постійні відступи від встановлених попередніх правових висновків Верховним Судом свідчать про те, що судова практика зможе стати джерелом права лише після її уставленого застосування.

Тобто таке застосування судового прецеденту потребує створення інформаційної-пошукової правової системи для користування та відстеження суддями актуальних правових позицій за різними алгоритмами пошуку та фільтрами користувачів, що дозволить уніфікувати правові висновки та сприятиме єдності судової практики в цілому.

Повний текст тез за посиланням: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2021/03/EUROPEAN-SCIENTIFIC-DISCUSSIONS-26-28.02.21.pdf

Прессекретар