Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
КГС ВС скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022, а рішення Господарського суду Житомирської області у справі 906/272/21 від 08.02.2022 за позовом Бердичівської місцевої прокуратури до приватного акціонерного товариства про повернення земельної ділянки залишено в силі.
Прокуратура в інтересах держави звернулася з позовом до приватного акціонерного товариства (далі - відповідач), в якому просила зобов`язати повернути земельну ділянку площею 70 487 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані припиненням договору оренди землі у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та не виконанням відповідачем, як орендарем, свого обов`язку з повернення об`єкта оренди його власнику.
Позиція суду першої інстанції, про задоволення позову, обґрунтована тим, що в порушення умов договору та положень чинного законодавства, відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув спірну земельну ділянку.
Суд апеляційної інстанції прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи, що станом на час подання позову у відповідача не перебувала в користуванні земельна ділянка, а тому вимога про повернення об`єкта оренди за договором, що припинив свою дію, не може бути правомірною у зв`язку з відсутністю такого об`єкта та, що на спірній земельній ділянці знаходяться будівлі, які належать, як відповідачу на праві власності, так і іншим юридичним та фізичним особам.
Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Оскільки судами встановлено, та це не заперечується сторонами, що строк оренди земельної ділянки за спірним договором закінчився. Відповідачем не було надано доказів укладення з орендодавцем додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення в порядку, передбаченому законом. Тому з моменту припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідач користувався спірною земельною ділянку за відсутності на те правових підстав.
Посилання суду апеляційної інстанції на те, що частина нерухомого майна була відчужена на користь юридичних та фізичних осіб, частина з яких належним чином оформила право користування земельними ділянками під об`єктами нерухомого майна, є безпідставними, оскільки, питання правомірності використання третіми особами певної частини земельної ділянки не є предметом спору у справі, яка розглядалася. Що ж до відповідача, то у випадку виділення з переданої йому земельної ділянки окремих частин у встановленому законодавством порядку, не звільняє останнього від обов`язку повернути решту частини земельної ділянки орендодавцеві після того, як відпала правова підстава для її використання.
Повний текст постанови за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239617
Прессекретар
_03_03.png)
