flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Започатковуємо рубрику вивчення та обговорення нової редакції Господарського процесуального кодексу України суддями Господарського суду Житомирської області. Запрошуємо всіх до участі !

09 лютого 2018, 16:20

   У зв’язку з внесенням ряду змін до процесуальних кодексів України, зокрема – Господарського процесуального кодексу (далі – Кодекс), судді Господарського суду Житомирської області вирішили звернути увагу на новації в господарському процесі  шляхом надання  інтерв’ю.

  Проведення першого інтерв’ю ініціювали суддя Лозинська Ірина Василівна та помічник судді – Шевчук Світлана Сергіївна.

   - Ірино Василівно, після опублікування нової редакції Кодексу значна кількість науковців та практиків  першочергово звернула увагу на нові  форми господарського провадження, а саме  - наказне та спрощене, як Ви прокоментуєте дані  новації ?

   - Є багато нововведень, які стосуються порядку здійснення господарського судочинства, раніше йому не притаманних.

  Згідно із ст. 12 ГПК України рішення суду можна буде отримати у порядку наказного або позовного провадження, яке у свою чергу поділяється на загальне або спрощене. Наказне та спрощене позовне провадження покликані пришвидшити судовий процес. У такому порядку можна буде розглядати заяви про стягнення сум незначного розміру та малозначні справи.

   Щодо самого поняття « малозначні справи », то воно означає справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи, незначної складності, визнані судом малозначними. 

  Щодо наказного провадження, то за ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

   Згідно із ч. 1 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання та повідомлення заявника і боржника.

  Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому розділом ІІ ГПК України (ч.1, 3 ст. 154 ГПК ).

   Загальне позовне провадження передбачає етап підготовки справи до слухання (до 60 днів, з можливістю продовження), і розгляд по суті (ще до 30 днів) (ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України).

Крім того, до початку розгляду справи по суті за згодою сторін спору допускається врегулювання спору за участі судді, в форматі нарад (ч.3 ст. 188 ГПК України).

 

   - Тобто, врегулювання спору  за участі судді в форматі нарад можливо розуміти  як медіаторство ?

   - Так, суддя буде в справі виступати своєрідним медіатором,  якщо сторони на це погоджуватимуться  - то це позитивно відобразиться як в економії часу, так і коштів, які витрачаються при довготривалому судовому розгляді.

 

   - Світлано Сергіївно, на які нововведення потрібно звернути увагу в першу чергу?

   - Введено інститут залишення позовної заяви без руху – за ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

 

   - Що в даному випадку має зробити позивач?

  - В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються всі недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

 

   -  Ірино Василівно, які суттєві зміни стосуються безпосередньо учасників господарського провадження за новою редакцією Кодексу?

   - Значні зміни стосуються процедури та способів доказування  сторонами. Так позиція сторін у справі має бути викладена одразу, з розкриттям заздалегідь всіх доказів, без приховування обставин. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, тому що ч. 1 ст. 218 ГПК України унормовано, що у промовах, з якими сторони виступають у судових дебатах, можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

 

    - На Вашу думку це є позитивне нововведення ?

   - Так, оскільки при розгляді справи суддя матиме можливість  належним чином ознайомитися  з доказами та  всебічно їх дослідити та для сторони - опонента, яка матиме змогу давати обґрунтовані відповіді на встановлені обставини та докази.

Також, перелік способів доказування значно поповнився: свідченнями (показаннями свідків), електронними доказами та експертизою в галузі права.

 

   - Ірино Василівно, які існують особливості  зазначених Вами способів доказування ?

  - Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГПК України показання свідка викладається ним письмово у заяві. Вказані свідчення можуть подаватися як письмово, так і в судовому засіданні, якщо свідок викликаний судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у випадку суперечливості його свідчень іншим доказам у справі.

 

  - Яким  чином посвідчуються  письмові докази свідків ?

  - Підпис свідка нотаріально завіряється – це передбачено ч. 3 ст. 88 Кодексу.

 

  - Що мається на увазі під електронними доказами ?

  - За ч. 1 ст. 96 ГПК України, зазначається, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в т.ч. текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

 

  -  Світлано Сергіївно, новою редакцією Кодексу вводяться заходи процесуального примусу для сторін провадження ?

 - Так, введено заходи процесуального примусу, зокрема, ст. 131 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.  Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

  Згідно із ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

 

   -  Ірино Василівно, щодо інституту забезпечення позову з’явилися новації ?

  - Так, згідно із ст. 137 ГПК України розширено їх перелік та введено інститут зустрічного забезпечення. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом (ч. 2 ст. 141 ГПК України).

   Також, передбачено відшкодування збитків, завданих необґрунтованим забезпеченням.

   У випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у ч. 1 ст. 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі засоби забезпечення позову вживалися (ч. 1 ст. 146 ГПК України).

 

  - Як відомо, розмір судового збору при поданні позову у господарському судочинстві  збільшився згідно Закону України «Про судовий збір», Світлано Сергіївно, що змінилося в питання розподілу судових витрат між сторонами спору?

  - По-новому вирішено питання про розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

  Так, згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

  У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 130 ГПК України).

 

  - На які нові поняття та терміни, що з’явилися  в Кодексі  Ви звернули увагу?

 - Нормами ГПК України  розрізняються поняття  «визнання  відповідачем позовних вимог» та «обставини, які визнаються відповідачем» (пункти 3, 4 ст. 165 ГПК України). Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. 

    По-новому визначено термін закінчення процесуального строку, зокрема, згідно з ч. 6 ст. 116 ГПК України останній день строку триває 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

    Крім  зазначених  понять та термінів, у новій редакції  Кодексу міститься ряд інших нововведень.

 

    - Ірино Василівно, що стосується суддів, як суб’єктів судового процесу, які зміни відбулися ?

   - По-новому регулюється питання щодо порядку вирішення заявленого відводу.

    Так, згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

 

    Дякуємо за обговорення актуальних питань, які неодмінно стануть в пригоді учасникам господарського провадження !

 

   Матеріал підготували:

  Суддя  Лозинська І.В.

  Помічник судді   Шевчук С.С.

 

 

  Прес-секретар