Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
РЕЦЕНЗІЯ – ВІДГУК
на освітньо-професійну програму «Право» Житомирського національного агроекологічного університету першого рівня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право, галузі знань 08 «Право»
Суддя Господарського суду Житомирської області
Шніт Альона Василівна, кандидат юридичних наук
Суддя Господарського суду Житомирської області
Машевська Оксана Петрівна, аспірантка Національного
університету біоресурсів та природокористування України
Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 347/2002 затверджено Національну доктрину розвитку освіти, метою якої є створення умов для розвитку особистості, здатної ефективно працювати.
Підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку, конкурентоспроможності на ринку праці – чи не основна ідея державної освітньої доктрини.
19 травня 2005 року Україна приєдналася до Болонського процесу на конференції міністрів освіти країн Європи, яка проходила в норвезькому місті Бергені. Підсумкове комюніке підкреслило важливість партнерських зв'язків, у тому числі зацікавлених сторін – студентів та роботодавців.
Приєднанням до Болонського процесу Україна прийняла систему, що головним чином ґрунтується на двох основних циклах – додипломному та післядипломному. Ступінь, що присвоюється після першого циклу, має бути затребуваним на європейському ринку праці як відповідний рівень кваліфікації.
У числі принципів освітньої діяльності виділяють інтеграцію з ринком праці. Здобуття освіти на робочому місці - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу ( ст. 6, п. 9 ст. 9 Закону України «Про освіту» ( надалі Закон про освіту).
На виконання статті 35 Закону про освіту постановою КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1341 затверджено Національну рамку кваліфікацій, призначену для використання роботодавцями у практичній діяльності. Закон про освіту вимагає дотримуватися співвідношення рівнів галузевих рамок кваліфікацій з відповідними рівнями Національної рамки кваліфікацій.
Об’єднуючим фактором для рівнів як Національної, так і галузевих рамок кваліфікацій без сумніву є вимога забезпечити компетентність студента – його здатність до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості.
Досягнення цих цілей залежить від якісно розробленої вищим навчальним закладом освітньої програми, в даному разі за спеціальністю 081 «Право».
Сьогодні відбувається реформування як системи освіти, так і судової системи, поповнити яку мають професійно мотивовані фахівці. У статті 39 Закону про освіту передбачено право роботодавців розробляти професійні стандарти (вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій). У теорії науки стверджується, що професійно-ціннісні мотиви відображають прагнення студента отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері життєдіяльності. Для роботи у судовій системі сьогодні вже недостатньо знати чинне законодавство. Це пояснюється тим, що до процесу реформування (оновлення) судової гілки влади прикута увага без перебільшення всього суспільства, що випливає з тих завдань і функцій, які покладаються на неї Конституцією України. Потреба часу обумовлює необхідність у високому професіоналізмі працівників суду.
Розглядаючи професійну мотивацію працівників судової системи, варто усвідомити, що йдеться не лише про сукупність особливих природних рис, світогляд людини та її духовний розвиток. Йдеться про складову професіоналізму – здатність людини опанувати професію секретаря судового засідання, помічника судді, судді та бути ним фактично, усвідомлювати суспільне значення і вагомість своєї роботи для підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади.
Коли людина має намір стати працівником суду, в неї можна запитати: чи готовий ти працювати ненормований робочий день та в незвичайних ситуаціях, чи стійкий ти до стресів, чи можеш ти спілкуватися з людьми, негативно налаштованими, чи готовий розв’язати конфлікт, чи здатен сприймати факти та формувати своє враження щодо них?
Нинішня судова система, як і суспільство в цілому, поєднує у собі представників не лише різних поколінь, а й різних епох. Сьогодні працівниками судів є ті, хто навчався не лише на юридичних факультетах університетів, а і на «прокурорсько-слідчих» факультетах інститутів внутрішніх справ колишнього СРСР, випускники уже українських вишів і навіть ті, хто отримував науковий ступінь у європейських університетах.
Віднайти взаємозв’язок між якістю роботи конкретного суду та освітою його працівників намагаються відомі науковці, практикуючі юристи, діючі судді та судді у відставці. Однак важливість цього взаємозв’язку є очевидною.
З 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Відповідно до статті 62 Господарського процесуального кодексу України учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
На час відсутності секретаря судового засідання його повноваження може здійснювати помічник судді. На час відсутності судового розпорядника його обов’язки може виконувати секретар судового засідання.
Сьогодні юридичну освіту отримують десятки тисяч випускників українських вишів. Роботодавці, у свою чергу, розраховують на кваліфікованих фахівців.
Рецензована освітньо-професійна програма «Право» розроблена співробітниками Житомирського національного агроекологічного університету спрямована на студентоцентроване навчання, проблемно-орієнтоване навчання, самонавчання, електронне навчання, навчання через проведення практик і виконання робіт у галузі права.
Фахові компетентності носять практичний характер і можуть бути використані у професійній діяльності майбутніх правників. Навчальний план підготовки бакалаврів освітньо-професійної програми «Право» повністю відповідає завданням освітньо-професійної програми.
План та графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних та вибіркових дисциплін відповідають структурно-логічній схемі підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Право» і покликані сприяти забезпеченню відповідності програмних результатів навчання запиту Господарського суду Житомирської області як потенційного роботодавця.
Підсумовуючи викладене, Господарський суд Житомирської області зацікавлений у випускниках вищих навчальних закладів України, в тому числі Житомирського національного агроекологічного університету, які прагнучи потрапити до судової системи, підготовлені фахово до реального сприйняття всіх складнощів майбутньої роботи. Рецензована освітня програма містить для цього підґрунтя та за умови її виконання учасниками освітнього процесу студент – викладач, випускники університету гідно конкуруватимуть у процесі добору працівників суду, що здійснюється доволі часто як це може засвідчити офіційний сайт суду.
26 лютого 2018 року суддя Шніт А.В.
суддя Машевська О.П.
_03_03.png)
