flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Судді підготували рецензію-відгук для другого рівня вищої освіти

12 червня 2018, 11:00

 РЕЦЕНЗІЯ – ВІДГУК

На освітньо-професійну програму «Право» Житомирського національного агроекологічного університету другого рівня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право, галузі знань 08 «Право».

 

Суддя Господарського суду Житомирської області

Шніт Альона Василівна, кандидат юридичних наук

Суддя Господарського суду Житомирської області

Машевська Оксана Петрівна, аспірантка Національного

університету біоресурсів та природокористування України

 

    Указом Президента України  від 17 квітня 2002 року  № 347/2002 затверджено Національну доктрину розвитку освіти, метою якої є створення умов для розвитку особистості, здатної ефективно працювати.

  Підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку, конкурентоспроможності на ринку праці – чи не основна ідея державної освітньої доктрини.

  19 травня 2005 року Україна приєдналася  до Болонського процесу на конференції міністрів освіти країн Європи, яка проходила в норвезькому місті Бергені. Підсумкове комюніке підкреслило важливість партнерських зв'язків, у тому числі зацікавлених сторін – студентів та роботодавців. 

  Приєднанням до Болонського процесу Україна прийняла систему, що головним чином ґрунтується на двох основних циклах – додипломному та післядипломному. Ступінь, що присвоюється після першого циклу, має бути затребуваним на європейському ринку праці як відповідний рівень кваліфікації.

   Досліджуючи у 2004 році вплив Болонського процесу на вищу освіту в Україні автори монографії «Болонський процес: цикли, ступені, кредити»  Л.Л. Товажнянський, Є.І. Сокол, Б.В. Клименко розкривають передумови запровадження в країнах Європи двоциклічної системи вищої освіти, яка передбачає, що доступ до другого циклу навчання повинен вимагати успішного завершення першого циклу тривалістю мінімум 3 роки. Ступінь, що здобувається після першого циклу (бакалавр), повинен відповідати європейському ринку праці, підтверджуючи певний рівень кваліфікації. Другий цикл повинен закінчуватися ступенем магістра і / або ступенем доктора.

  В дослідженні підкреслено, що в деяких сферах ступінь "бакалавр" не може бути самостійною кваліфікацією для набуття повної професійної компетентності. Хоча й у цих сферах проміжні кваліфікації мають право на існування. В усіх сферах програми бакалавра та магістра повинні мати механізми спадкоємності як у межах одного й того самого сектору вищої освіти, так і між різними секторами.

  На закінчення дослідження переваг двоциклічної системи вищої освіти автори монографії сформулювали переваги структури "бакалавр – магістр":

- структура "бакалавр – магістр" сприяє задоволенню академічних потреб закладів освіти;

- структура "бакалавр – магістр" сприяє задоволенню потреб ринку праці.

  28 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про освіту» відповідно до статті 6 якого цілісність і наступність системи освіти та інтеграція  з ринком праці  є одними  із основних  принципів  освітньої діяльності (надалі  - Закон про освіту).

  Як зазначено у Методичних рекомендаціях, затверджених наказом  Міністерства освіти і науки України від «01» червня 2017 № 600 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від «21» грудня 2017 № 1648), нові стандарти вищої освіти є наступним поколінням стандартів і замінюють собою Галузеві стандарти вищої освіти (ГСВО), які розроблялись у 2002 – 2014 роках відповідно до законодавства. Стандарти базуються на компетентнісному  підході і поділяють філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в міжнародному Проекті Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (TuningEducationalStructuresinEurope, TUNING).

  Досягнення цих цілей залежить від якісно розробленої вищим навчальним закладом освітньо-професійної програми другого рівня вищої освіти.

  Сьогодні відбувається реформування як системи освіти, так  і судової системи, поповнити яку мають професійно мотивовані фахівці. У статті 39 Закону про освіту передбачено право  роботодавців розробляти професійні стандарти (вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій).

  Методичні рекомендації враховують вимоги Закону про освіту через визначення поняття «регульована професія»  – професія (вид професійної діяльності), допуск до якого та/або діяльність у межах якої певним чином регулюється спеціальним законом або спеціальними правилами, які встановлені або визнані законодавством і можуть висувати вимоги до освітньої кваліфікації, компетентностей, змісту освіти, організації освітнього процесу тощо.

  Для роботи у судовій системі сьогодні вже недостатньо знати чинне законодавство. Це пояснюється тим, що до процесу реформування (оновлення) судової гілки  влади прикута увага без перебільшення всього суспільства, що випливає з тих завдань і функцій, які покладаються на неї Конституцією України. Потреба часу обумовлює необхідність у високому професіоналізмі працівників суду.

   Розглядаючи професійну мотивацію працівників судової системи, варто усвідомити, що йдеться не лише про сукупність особливих природних рис, світогляд людини та її духовний розвиток. Йдеться про складову професіоналізму – здатність людини опанувати професію секретаря судового засідання, помічника судді, судді та бути ним фактично, усвідомлювати суспільне значення і вагомість своєї роботи для підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади.

  Віднайти  взаємозв’язок  між якістю роботи конкретного суду та освітою його працівників намагаються відомі науковці, практикуючі юристи, діючі судді та судді у відставці. Однак важливість цього взаємозв’язку є очевидною.

   Сьогодні юридичну освіту отримують десятки тисяч випускників українських вишів. Роботодавці, у свою чергу, розраховують на кваліфікованих фахівців.

  Рецензована освітньо-професійна програма другого рівня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право», галузі знань 08 «Право» розроблена науково-педагогічними працівниками Житомирського національного агроекологічного університету спрямована на студентоцентроване навчання, проблемно-орієнтоване навчання, самонавчання, електронне навчання, навчання через проведення практик і виконання робіт у галузі права.

  Фахові компетентності носять практичний характер і можуть бути використані у професійній діяльності майбутніх правників. Навчальний план підготовки магістрів  освітньо-професійної програми «Право» повністю відповідає завданням освітньо-професійної програми другого рівня вищої освіти.

   План та графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних та вибіркових дисциплін відповідають структурно-логічній схемі підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Право» і покликані сприяти забезпеченню відповідності програмних результатів навчання запиту Господарського суду Житомирської області як потенційного роботодавця.

  Підсумовуючи викладене, Господарський суд Житомирської області зацікавлений у випускниках вищих навчальних закладів України, в тому числі, Житомирського національного агроекологічного університету, які прагнучи  потрапити до  судової  системи, підготовлені фахово до реального  сприйняття    всіх складнощів  майбутньої роботи. Рецензована освітня програма містить для цього підґрунтя та за умови її виконання учасниками освітнього процесу студент – викладач,  випускники університету  гідно конкуруватимуть у процесі добору працівників суду, що здійснюється доволі часто як це може засвідчити офіційний сайт суду.  

06 червня  2018 року                                          суддя Шніт А.В.

                                                                              суддя Машевська О.П.