Переваги наказного провадження при стягненні заборгованості за договірними зобов’язаннями у господарському судочинстві

Продовжуючи рубрику вивчення та обговорення нової редакції ГПК  України суддями Господарського суду Житомирської області, - суддя-спікер Неля Ярославівна Терлецька – Байдюк прокоментувала можливі переваги наказного провадження при стягненні заборгованості за договірними зобов’язаннями у господарському судочинстві.

Нелю Ярославівно, яке значення має запровадження інституту наказного провадження у господарському судочинстві для судів та, безпосередньо, кредиторів ?

Насамперед, це економія часу та коштів.  В порядку наказного провадження видається судовий наказ, заява про видачу якого розглядається протягом п’яти днів з дня її надходження. Це є спосіб оптимізації судочинства та сприяє ефективному і своєчасному захисту прав заявників (кредиторів).

Судовий збір складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 176 грн. 20 коп., де в порівнянні з позовним провадженням або вчиненням виконавчого напису нотаріусом – це є реально мінімальні витрати. За подання позовної заяви майнового характеру потрібно сплатити не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1 762 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом – 1 відсоток суми, що стягується, - тобто до 1 841 грн., але не менше  3  неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не  більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

З огляду на переваги наказного провадження, для суб’єктів підприємницької діяльності необхідною є інформація щодо умов для подання  відповідної заяви. Що вони передбачають ?

Існують дві основні умови. По-перше, судовий наказ може бути видано за договором, укладеним у письмовій формі, можливо і електронній. По-друге, сума вимоги має не перевищувати ста розмірів прожиткового  мінімуму для працездатних осіб, станом на липень 2018 року – 184 100 грн.

Нелю Ярославівно, однак, існує певна дискусія щодо визначення суми вимоги на основі прожиткового мінімуму ?

Так, врахувати встановлений законодавством прожитковий мінімум для працездатних осіб на день укладення договору або пред’явлення вимоги. Більшість практиків дійшло висновку, що потрібно брати до уваги встановлений розмір прожиткового мінімуму на час подання заяви про видачу судового наказу, у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Які на Вашу думку, ще існують особливості наказного провадження на етапі подання заяви ?

Зокрема, господарським процесуальним законодавством передбачено, у випадку коли заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.

Чи може заявник відмовитися від розгляду заяви про видачу судового наказу та на якому етапі  провадження ?

Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу, але до моменту розгляду її судом.

За яких умов суддя відмовляє у видачі судового наказу ?

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу, -  у випадках недотримання форми та змісту позовної заяви; сума вимоги перевищує сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб; заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; пропушені строки позовної давності тощо.

Також, якщо заявлені вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі лише в частині цих вимог. В ситуаціях, коли вимоги взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

В такому випадку що із сплаченим судовим збором ?

У разі відмови суду від видачі судового наказу судовий збір не повертається,  протилежна ситуація, коли заявник вирішує звернутися в порядку позовного провадження, - кошти сплачені за видачу судового наказу зараховуються до суми, встановленої за подання позову.

Чи повинні бути присутні заявник, боржник при видачі судового наказу ?

Ні, встановивши що є підстави для  видачі судового наказу, перевіривши заяву кредитора на дотримання форми і змісту відповідно до ГПК України, суддя без судового засідання та без виклику сторін приймає відповідне рішення видати судовий наказ або постановити ухвалу про відмову.

Важливо, що у наказі суддя повідомляє про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження  та видачі судового наказу суд не розглядає обгрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Судовий наказ складається у двох примірниках, - один залишається в суді, інший видається або надсилається стягувачу. Боржнику, не пізніше наступного дня після видачі судового наказу, надсилається копія судового наказу.

Яким чином боржник має право оскаржити виданий судовий наказ ?

Законодавством не передбачено процедури оскарження судового наказу в апеляційному порядку. ГПК України визначено, що протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів, боржник має право подати заяву про його скасування.  Боржник має подати відповідну заяву з належним змістом, в разі пропущення строків, – клопотання про поновлення пропущених строків.

У разі подання неналежно оформленої заяви – суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження.

За відсутності підстав для повернення заяви про скасування – суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

До речі, сума судового збору за скасування судового наказу – 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 88 грн. 10 коп.

Варто звернути увагу, що в ухвалі зазначається, що стягувач має право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Нелю Ярославівно, яка процедура набрання судовим наказом законної сили ?

У разі ненадходження до суду  заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Судовий наказ є як особливою формою судового рішення, так і виконавчим документом, тому оприлюднюється в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів.

Запровадження та популяризація наказного провадження в господарському судочинстві сприятиме оперативному та швидкому розгляду справ, своєчасному захисту порушених прав та законних інтересів суб’єктів. Однак, заявники повинні пам’ятати, що звертаючись із заявою про видачу судового наказу до суду, вимоги по стягненню заборгованості повинні бути обгрунтовані, в протилежній ситуації боржник скасує наказ або звернеться до суду в порядку позовного провадження.

Матеріал підготували:

Суддя-спікер Терлецька – Байдюк Н.Я.

Прес-секретар суду Фещук К.О.

Прес-секретар